наркотики Терек omg ONION МЕТАДОН белоснежный

Ой, я пещерник Метадон Как купил я его, ушел на завод, Где страшной крипоты я испытал в ночном рейде, Завалились ушедшие на дутый герычик наркоманы, И в нашу кипу загнались загадочные закладки. Знаете, район, где всегда что-то понимается, Где на каждом углу посмотришь, затошнишь, И где никакой фенчик под шум дождя зажечь трудно, Там и зип-лок, и фольга, и все, что угодно, - не сложно. Так вот, однажды, мой брат, по клику - да рэпер, Как-то на завод заскочил, вотерпя забор где тоже Гонялся с дядей Васей, его этакими делами запустил. Завод заброшенный, угрызающий совесть в нас амбиции. Угорелый шедевр, словно настроился на синусоиду, Утопленный в графике, наметивший веки, Словно зомби этот завод в земле мертвомрецов месте, И я знал, что сегодня свежий залет, будто на пополнение горле. Как я купил метадон Так начался мой путь в мир небывалых чувств, Закаленный наркотой, готовый пустить в ход все силы. И тут, на горе искушений, я увидел его - Метадон, Такого кайфа белого оболочкой я не видел никогда. Как моторный ураган, он ворвался в мои мысли, Закладками душу завалил, отбиваясь феерически, Он проник в каждую клеточку, раскачивая голову, Заполнил мое тело, словно алхимическое зелье. Исследование заброшенного завода Ну а дальше, по дороге на завод, - завод, тот парень, Неординарный и мрачный, покрытый грязью, Кажется, его уголки злобой излучают, И краски словно ночь, одетая в темные оттенки. Я встал на след, исследование начало свои дела, Забыл про все - герычек, фенчик, да и дутый крэк. Завод все больше обнажал свою таинственную красоту, Указывая путь, причудливо уводя нас вдаль. Такое ощущение, что там в стенах живет замершая жизнь, И мой мозг словно по лабиринту шагает, Берет на себя роль исследователя, археолога, Разгадывает тайны и секреты в этом месте. Метадон и его закладки И вот, на тихой своей поляне, в закоулке завода, Я нашел его - Метадон, в зип-лок упакованный. Он словно мерцал, оживал, звал в свой мир, Излучая чарующую энергетику, ритмом звонким. Я открыл закладки его, разложил их на столе, И, словно искусный художник, изучал каждое дело. И все же, поглотив их, вошел в другую реальность, Став заложником моих собственных представлений. Крипота и бесстрашие Но внезапно, крипота напала на меня из-за угла, Заброшенного исследования, думал - закончена битва. Но нет, я не сдался, не позволил страху словно сбить, Смог справиться с этой ситуацией, как настоящий рэпер. Тут и герычик мой пригодился, уровняв эмоции, Позволив мне загонять в зубы жизнь на полную катушку. Бросал я вызов, не сдавался, бился до последнего, Исследовал завод дальше, стоя перед ним как преданный гвардеец. Я чувствую его огонь внутри себя, в каждой клеточке, Он стал частью меня, неотъемлемой частью рэперской души. Так что пусть крипота суетится, пытается свести с ума, Я буду биться, играть на своем шоу жизни. И если найду новый завод, где будет новое исследование, Я с радостью загонюсь в очередные закладки на пути к славе.

Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.

Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.

І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.

Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.

Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.

Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.

Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.

Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.

Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.

Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!

Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!